Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

Руслан, 46 - 18 июля 2006 23:37

Отредактировано:19.07.06 03:49
Від Вежі Вавилону до Голгофського хреста,
Б′ючи поклони, на колінця впавши,
Ми хочем в Небі віднайти Вуста,
Які нам скажуть, що ми не пропащі.
І Слово те, яке було спочатку,
Яке було й перед Вустами,
Ми намагаємось вгадати як загадку.
І висилаєм Богу телеграми.
Шукаємо спасіння... А від кого?
Від нас самих? Чи від гріха і світу?
Шукаємо спасіння... А для чого?
Для нас самих? Для світу, чи для Світла....

Это все навеяно Пашиным Небесным Иерусалимом.
Добавить комментарий Комментарии: 4
Руслан
Руслан , 46 лет19 июля 2006 03:51
Паш. Я тут в кінці дещо поміняв. У тебе залиши як раніше. Цікаво - як збоку - краще чи гірше?
Pavel
Pavel , лет19 июля 2006 00:37
Згоден. Ми тут один для одного. Кожен.
Руслан
Руслан , 46 лет18 июля 2006 23:48
Паш. Я б такого не написав, якби не прочитав твоїх записів. Воно почало народжуватись ще вдень. А зараз буквально за декілька хвилин. Так, що і тобі дякую.
Повторю ще раз - хто сказав, що паралельні лінії не персікаютья?
Pavel
Pavel , лет18 июля 2006 23:43
Звідки це народилось? З серця! Бо твоє Серце, Руслане, і є - Небесний Йурисалим. Я це зрозумів спочатку, коли ти з`явився тут, з першим віршом, піснею про людей. Дякую тобі!!!

Copyright © 2005-2022

Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.